Екстріму також хватало, шалені швикості, різкі повороти… Був один момент коли на “чорному” спуску я пробував вдосконалювати свою техніку, та вдосконалив до того що їхав на одній нозі на швидкості притаманній для даунхілу, думки були лише одні “я напевно свої обєктиви непозбираю зараз”, але обійшлося всетаки. Досвід це велика річ, багато лижних нюансів поведінки на трассі та реакцій на різні зміни покриття і т.п. вже відтворюються на підсвідомому рівні, а це значить лише одне, ти їдеш куди тобі треба, з тою швидкістю з якою сам цього хочеш, а не по “течії”. Тому бажаю усім починаючим лижникам лише одного – досвіду а він неодмінно прийде.

Підкатом трошки досвіду від моїх непогублених обєктивів.