А точніше про одну прикмету нібито погану нібито ні якщо в них невірити. Але все жтаки, поветрався я з батьком з гаражу та коло підїзду згадав що забув фотоапарат в багажнику. Йду назад… О погана прикмета подумав я, та потім зловив себе на думці що я в них недуже то і вірю, та й йду собі за камерою. Поспіхом повертаюся назад з надією про те що тато ще невстиг “втікти” разом з ліфтом. Та побачена картина мене цілком здивувала, ліфт не їздить а у ньому замість мене пусто 
а тато там. І вір тепер у прикмети, тепер точно вірити небуду. Тепер буду мати свою мудрість “Що треба робити те і роби, а прикметами нехай користуються ліниві!”.
П.С дякую компанії Olympus за збережені 30 хвилин мого вільного часу.
Сьогодні знову зявився клієнт на покумку мого наразі одного з найулюблениших обєктивів Olympus OM 50mm 1:1.4. Цього разщу схоже вже все серйозно – договорилися про доставку та оплату, будемо чекати на результати.
Дуже люблю ним фотогрфувати але постійні непопадання в фокус з моїм розміром видошукача деколи дратують особливо коли псується потенційно хороший кадр. Тому підзбираю грошенят тай куплю на заміну щось автофокусне та головне не менш якісне, так би мовити вбю двох зайців одразу хоч трохи і дорогі ті зайці але за зручності доводиться платити.
Свіжі коментарі